іти

(йти), іду́ (йду), іде́ш (йдеш); мин. ч. ішо́в (йшов), ішла́ (йшла), ішло́ (йшло), ішли́ (йшли); наказ. сп. іди́ (йди); недок.

1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || Пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб. || Пересуватися кроками, виконуючи певну роботу, завдання тощо. || їхати, скакати верхи.

2) Рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту та інші засоби пересування); їхати, плисти, летіти. || Пересуватися, їхати на якомусь із видів транспорту (про людей). || Пересуватися в небі (про небесні світила, хмари). || Текти (про воду, хвилі й т. ін.). || Пливти, розходитися поверхнею води. || Переміщатися в певному напрямі (про електричний струм, різноманітні імпульси тощо). || Пересуватися під дією прикладеної сили. || Переходити, передаватися з рук у руки. || Пересилатися поштою, телеграфом (про листи, посилки тощо). || Проходити, пролізати в що-небудь, через щось або виходити, вилазити з чогось.

3) Виходити, вирушати в певному напрямі, до кого-небудь. || Вирушати куди-небудь у певну пору. || з інфін., по кого – що, до чого, на що і т. ін. Виходити, вирушати куди-небудь із певною метою. || перев. від кого – чого, звідки. Залишати, покидати кого-, що-небудь; відходити, забиратися. || У формі наказ. сп. разом із дієсловами наказ. сп. підсилює спонукання до якої-небудь дії.

••

Іди́ (іді́ть) [собі́] геть (з оче́й, під три чорти́ і т. ін.) — уживається як лайка, якою проганяють або проклинають когось.

Іди́ (іді́ть) здоро́в (здоро́ві, з Бо́гом, в ми́рі) — уживається під час прощання як побажання здоров'я, щастя, спокою.

Іти́ світ за́ очі — вирушати в далеку дорогу, невідомо куди.

4) Наближатися до кого-, чого-небудь; надходити, під'їжджати. || Заходити до якогось приміщення. || до кого. Дозволяти комусь брати себе на руки (про маленьких дітей, малят тварин).

••

Все йде до рук кому — комусь завжди щастить, усе вдається.

5) перен. Прямувати, рухатися, розвиватися в якому-небудь напрямі.

6) перен. Ставати, влаштовуватися, найматися кудись на роботу. || Вступати куди-небудь. || Ставати ким-небудь. || Ставати членом певного колективу, організації тощо.

7) перев. з інфін. Приступати до якої-небудь дії, праці.

8) перен. Діяти певним чином (перев. з обставинами способу дії). || за чим і чим. Діяти згідно з певними поглядами, принципами. || на що. Бути готовим до чого-небудь, здатним на щось; погоджуватися на щось. || Устигати в навчанні.

9) за кого і без додатка. Брати шлюб (про жінку); виходити заміж.

10) Бути призначеним, використовуватися для чого-небудь. || Надсилатися куди-небудь. || Надходити звідкись. || Передаватися, пересилатися для затвердження тощо (про плани, проекти, накази й т. ін.). || Витрачатися на кого-, що-небудь.

11) Продаватися, знаходити збут (про товари). Іти з торгів.

12) Виходити, виділятися з чого-небудь (про дим, тепло, запах тощо). || Чутися, розлягатися, лунати (про звук, голос тощо). || перен. Поширюватися, розходитися (про відомості, чутки, славу й т. ін.).

13) Тривати певний час; тягтися, продовжуватися.

14) Минати, проходити (про час та його відтинки).

15) Наставати, наближатися (про певний відтинок часу, період життя, розвитку, про якусь подію). || Насуватися (про щось страшне, лихе). || Наставати як наслідок певної дії, вчинку.

16) Відбуватися, бути в певному стані. || Виконуватися, здійснюватися. || Провадитися, точитися (про бесіду, розмову). || Виконуватися на сцені, демонструватися на екрані (про виставу, кінофільм і т. ін.). || Удаватися в процесі чого-небудь; виходити (у 13 знач.). || безос. || Мати ту чи іншу можливість розвиватися, рости й т. ін.

17) Падати зверху, литися (про дощ, сніг тощо). || Виливатися, просочуватися (про струмінь води, кров).

18) Бути розташованим певним чином; мати певний напрямок. || Вести, виходити кудись (про вікна, двері тощо). || Простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.). || Посідати певне місце в переліку, композиції твору тощо.

19) Брати початок; походити від чого-небудь; завдячувати своїм існуванням чомусь.

20) Кидатися на принаду, потрапляти в сіті, у пастку.

21) Даватися, видаватися постійно (про платню, подарунки тощо). || Нараховуватися (про суму грошей, проценти тощо).

22) перев. із запереч., розм. Уживається в зворотах, що характеризують фізичний або психічний стан людини: сон не йде – не спиться, слова не йдуть – не хочеться говорити й т. ін. || кому. Не мати охоти, бажання їсти, пити що-небудь.

••

Не йде в го́лову що — не запам'ятовується, не сприймається що-небудь.

Не йде в рот (го́рло) кому — хтось не має апетиту.

Не йти з голови́ (ду́мки) кому — не забуватися, постійно турбувати когось.

23) Діяти, працювати (про механізми).

24) за чим. Наставати за чим-небудь, змінювати щось (перев. про однорідні поняття). || за ким, перен. Супроводжувати кого-небудь, слідувати за кимось.

25) чим. Робити хід у грі. Іти конем. Іти сімкою.

26) у що. Входити до складу чого-небудь.

27) на що, рідко. Перетворюватися в щось, ставати чимось.

28) розм., рідко. Те саме, що личити 1). || безос.

29) на кого, розм., рідко. Призначатися комусь для взування, для вдягання.

30) тільки 3 ос. одн., безос., розм. Добре, згода.

••

Да́лі йти ні́куди — уживається для вираження обурення, розпачу, незадоволення станом речей, чиєюсь поведінкою тощо.

Іди́ та знай — якби знати.